вівторок, 15 червня 2021 р.

Пленерний урок



03.06 з учнями 6 класу був проведений урок на шкільному подвір'ї. Закріпили тему,,Різноманітність рослин",ознаймились з представниками різних систематичних груп рослин,що зростають на шкільному подвір'ї.

Пленерний урок
 – це урок просто неба. На таких уроках учні на власні очі можуть побачити те, що вчать. Вони контролюють процес навчання, бачать зв’язок між навчальним матеріалом і реальним світом, власним досвідом. Спостерігаючи за природою, діти одночасно пізнають себе і світ, а також творять себе.

неділя, 21 березня 2021 р.

 🌏21 березня – Міжнародний День лісів (International Day of Forests). 





На даний момент загальна площа лісів на планеті складає приблизно 38 млн. кв. км (це близько третини площі суші), з яких 13% належать до територій, які знаходяться під охороною. 🌳Ліси — легені нашої планети, вони мають неоціненне природоохорорнне, соціальне та економічне значення — беруть участь у формуванні клімату планети, забезпечують киснем, переробляють шкідливі викиди, поглинають парникові гази, зберігають водні ресурси, є середовищем існування безлічі рослин і тварин, забезпечують їжу і здорове середовище для людей, допомагають зберегти родючість ґрунтів.


Проте, з кожним днем площа світових лісів неухильно скорочується: кожну секунду Земля втрачає більше 1,5 гектарів незайманого лісу. Насамперед це пов'язано зі зростанням чисельності населення і перетворенням лісових територій для різних людських потреб. За деякими експертними оцінками, за останні 10 тисяч років людина знищила 26 млн. кв. км лісів. Поряд з цим, ліси гинуть від пожеж, незаконної вирубки, природних катастроф, впливу комах-шкідників, хвороб та інших причин. Скорочення площі лісових масивів веде до непоправних негативних процесів, що мають глобальне значення для всієї природи .



пʼятниця, 19 березня 2021 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГОРОБЦІВ


 


 20 березня відзначається Всесвітній день горобців. Мета відзначення цього дня -  підвищення обізнаності про таку пташку як горобець, а також інших поширених в міському середовищі птахів. Свято запропонувало відзначати індійське співтовариство Nature Forever Society в співпраці з Eco-Sys Action Foundation (Франція). Ініціативу підтримали також ряд інших національних та міжнародних організацій.


Спільнота Nature Forever Society заснована індійським екологом Мохаммедом Ділаваром. Він є автором ідеї заснування Всесвітнього дня горобців для того, щоб виділити важливість збереження популяції хатніх і польових горобців. На сьогоднішній день горобці мають одну з найчиселніших популяцій, але чисельність цих птахів з кожним днем ​​неухильно скорочується. Якщо не вживати заходів, то горобці можуть потрапити в список зникаючих видів птахів. Перебільшити користь від цих птахів теж важко, адже вони слугують регулятором кількості багатьох шкідників лісу, саду та полів.

19 березня-це день,коли прилітають лелеки


 


За народним повір’ям, лелеки приносять на своїх крилах холод і навіть сніг. Предки говорили «Лелеки прилетіли — на крилах снігу принесли». А ще з ними пов’язано багато легенд. Ось одна з них. Білий птах із чорною міткою був колись чоловіком на ім’я Бузько. У ті часи намножилося чимало гадюк, вужів, ящірок, комах. Божа Матір просила Всевишнього, щоб очистив землю і воду. Бог зібрав усю погань у мішок і доручив Бузькові віднести його і кинути в безодню, не озираючись. Але Бузько розв’язав мішок, і нечисть розповзлася по землі. За це Бог перетворив чоловіка на птаха і наказав: «Поки не збереш усіх плазунів, сарану та інших комах – не бути тобі людиною».


Лелеки селяться лише біля добрих людей. Вважається, що лелече гніздо на подвір’ї приносить щастя, удачу та добробут. В Україну щороку повертаються 25 тисяч лелек. Лелеки, журавлі, бузьки, чорногузи — як тільки українці не називають біло-сірих птахів. Орнітологи іменують їх найбільш консервативними птахами, адже час їхнього прильоту завжди припадає на третю декаду березня.


До лелек наш народ завжди шанобливо ставився. Лелека — один із символів України. Оскільки від кохання народжуються діти, не дивно, що українці й досі поетично висловлюються: «Дітей приносить лелека». Досі існує така прикмета: якщо побачиш одного лелеку, то цілий рік будеш сам, двох — будеш у парі. Ці птахи давно занесені в Червону книгу, у них заборонено стріляти. Та, на жаль, чи у зв’язку з кліматичними та екологічними умовами їх кількість постійно зменшується.

Бережіть цих добрих мирних птахів. Вони приносять щастя.

понеділок, 15 березня 2021 р.

неділя, 17 травня 2020 р.

Гриби-паразити.


Серед грибів чимало паразитів. Вони викликають різні хвороби рослин, тварин і людини. Особливо великої шкоди гриби-паразити завдають сільському і лісовому господарству.
 
pic321.png
 
Головня
Різні види цього гриба можуть вражати хлібні злаки: пшеницю, овес, ячмінь, просо, кукурудзу. 
Спори сажки дозрівають майже одночасно з зерновками злаків. Вони прилипають до зерновок, потрапляють на ґрунт та рослинні рештки, де й зимують. Навесні спори сажки проростає нитками грибниці. Грибниця проникає до парості злаків, що ростуть всередині їх стебел, харчується соками цих рослин. До часу цвітіння злаків грибниця сажки досягає колоса. Тут вона сильно розростається, утворює масу спори, руйнує зернівки і перетворює їх у чорну пил. Колоски стають схожі на обвуглені головні (звідси і назва цих грибів). Замість однієї зернівки пшениці утворюється від 8 до 20 млн спор.
Щоб знищити спори сажки, зерно перед засіванням необхідно обробляти спеціальними препаратами. Головня може вражати не тільки злаки, але й інші рослини.
Ріжки
На деяких зернових культурах поселяється гриб ріжки. В уражених рослинах здорові зернівки перетворюються на отруйні чорно-фіолетові ріжки, щільні сплетення ниток грибниці ріжків. Ріжки обпадають або зберігаються разом із зібраним зерном. Навесні з ґрунту ріжки розвиваються, на них утворюються спори. Під час цвітіння злаків спори потрапляють на їх рильця квіток і там проростають. Потім міцелій ріжків проникає у зав'язі, де замість зернівок утворюються ріжки цього гриба паразита.
Потрапив із борошном до їжі, вони можуть викликати важке отруєння, у людини з'являються судоми і головні болі. При сильному отруєнні на ногах відбувається омертвіння пальців.
Гриби трутовики
11.png
 
Ці гриби руйнують деревину дерев, завдають великої шкоди лісовому господарству, садам і паркам. Їх спори проникають у дерево через рани, що з'являються в корі на поламаних гілках, обмороженнях, сонячних опіках та інших ушкодженнях.
Спори проростають у грибницю, яка поширюється деревиною, руйнує її, робить трухлявою.
Плодові тіла гриба трутовика мають форму копита. Зазвичай вони з'являються на корі дерева через кілька років після зараження, розташовуються на стовбурах один над одним у вигляді поличок. На нижній стороні плодового тіла у дрібних трубочках дозрівають спори. У більшості трутовиків плодові тіла багаторічні.
У стовбурах уражених трутовиками дерев з'являються дупла, вони стають крихкими і легко ламаються. Термін життя дерева дуже скорочується.
Інші гриби-паразити
Фітофтора викликає захворювання бадилля і гниль бульб картоплі.
 
fsgnil.png
 
Інші гриби вражають листя, молоді пагони і плоди аґрусу, утворють білий борошнистий наліт, так звануборошнисту росу.
 
мучнистая_роса.png
 
Якщо гриби (парша) оселяються на яблуках, вони покривають плямами, які лущаться, а потім розтріскуються.
 
parsha.png
 
Великої шкоди зерновим рослинам завдають іржинні гриби, або іржа. Вони вражають листя і стебла злаків. Спори іржинних грибів мають іржаво-червоний колір (звідси їх назва). За літо утворюється кілька поколінь.
 
pic323.png
 
Гриби-паразити знижують врожай сільськогосподарських рослин, роблять продукти непридатними до їжі.
 
Усі грибні захворювання поширюються дуже швидко, тому що вітер, опади і комахи легко переносять дрібні спори з хворих рослин на здорові.
 
Зараження рослин грибами-паразитами завдає великої шкоди сільському господарству. Тому дуже важливо робити профілактичні заходи, а в разі появи захворювань якомога швидше починати боротьбу з ними.