Урок в 10 класі. Дата.01.04. Тема. Закономірності рядів спадкової мінливості.
Вивченням спадкової мінливості культурних рослин і їхніх предків займався відомий генетик та селекціонер Микола Вавилов (1887-1943). Багаторічні дослідження дозволили йому 1920 року сформулювати закон гомологічних рядів спадкової мінливості.
Закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Сутність закону полягає в тому, що генетично близькі види й роди характеризуються схожими рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачати знаходження паралельних форм у інших близьких видів і родів. Що ближче генетично розташовані в загальній системі види й роди, то повніша схожість у рядах їхньої мінливості.
На прикладі злакових М. Вавилов показав, що схожі мутації виявляються в цілій низці представників цієї родини. У м'якої та твердої пшениці, а також ячменю відомі форми з довгими та короткими остюками й без остюків, а з опуклостями на їхньому місці (рис. 206), у ссавців спостерігають альбінізм і відсутність шерсті, у птахів - альбінізм і відсутність пір'я.
Цей закон має генетичне підґрунтя: ступінь спорідненості організмів прямо пропорційний ступеню подібності структури генів. Тому й мутації цих генів можуть бути подібними, а у фенотипі це виявляється подібною мінливістю ознак у близьких видів. Закон вказує селекціонерам напрями штучного добору.
Гомологічні ряди спадкової мінливості
Гомологічні ряди спадкової мінливості за остюками: 1-4 - м'яка пшениця; 5-8 - тверда пшениця; 9-12 - шестирядний ячмінь.
Форми з довгими остюками (1, 5, 9)
Форми з короткими остюками (2, 6, 10)
Здуті форми (3, 7, 11)
Форми без остюків (4, 8, 12)
Немає коментарів:
Дописати коментар