неділя, 5 квітня 2020 р.

06.04.  Урок для 8 класів. 
Тема.  Сенсорні системи . Загальна   характеристика                                                                              


Ознайомитись з поняттями: аналізатори, органи чуттів, сенсорні системи,                                            рецептори, детектори, адаптація (виписати                                                     визначення)                                                                                                                                                                                      

1.Поняття про сенсорні системиУсі відомості про навколишній світ ми одержуємо завдяки п'яти основним чуттям — зору, слуху, дотику, нюху й смаку. Система чутливих нервових утворень, які сприймають і аналізують певний вид подразнень, що діють на людину, називається сенсорною системою.
·       Які сенсорні системи надають людини найбільшу кількість інформації?
(Найбільшу кількість інформації про навколишній світ ми одержуємо завдяки зоровій і слуховій сенсорним системам).
Крім того, існують смакова, нюхова, дотикова та інші системи. За допомогою кожної із сенсорних систем у людини виникають різні види відчуттів: світлові, звукові, запахові, температурні, больові тощо 




     


 Складіть опорну схему: типи сенсорних систем

   Будь-яка сенсорна система складається з трьох основних ланок:
·       рецепторів (сприймальна ланка),
·       нервових шляхів (провідникова ланка)
·        мозкових центрів (центральна обробна ланка).
Пригадайте:·       Що таке рецептори?
(Рецептори – чутливі нервові закінчення і спеціалізовані клітини, які сприймають енергію подразника та перетворюють її у нервові імпульси)
 Усі рецептори поділяють на дві великі групи: зовнішні і внутрішні.
Складіть опорну схему: типи рецепторів. 
Також рецептори поділяють на дистантні – ті, що отримують інформацію на певній відстані від джерела подразнення (зорові, слухові, нюхові) та контактні, які збуджуються лише за безпосереднього контакту подразника з ними (дотикові).                                                          Виписати в зошит наступне:
 Залежно від природи подразнення рецептори поділяють на:·       механорецептори – які збуджуються при механічному подразненні звуковою хвилею (слухові), дотиком, тиском (дотикові);
·       хеморецептори – рецептори смаку, нюху;
·       фоторецептори – рецептори ока;
·       терморецептори;
·       рецептори положення тіла і його частин у просторі (у м’язах, суглобах, зв’язках, внутрішньому вусі).
Нервові шляхи від окремих сенсорних систем спрямовані в певні центри мозку. Нижчі центри можуть розташовуватися в спинному і довгастому мозкові, наступні за складністю — у проміжному мозку, а вищі — у корі великих півкуль. Тут кожна сенсорна система займає певну ділянку.
    

     Пригадайте, які чутливі зони розташовуються у корі великих півкуль?

  (У потиличній частці знаходиться нервова зона зорової сенсорної системи, у скроневій — слухової, у тім'яній — дотикової  сенсорної системи) Взаємодія окремих відчуттів відбувається в корі головного мозку, куди сходяться сигнали від усіх сенсорних систем. Особливі ділянки кори в лобовій, верхньотім'яній і скроневій зонах називаються асоціативними зонами. Вони забезпечують установлення тісної взаємодії між усіма сенсорними системами й беруть участь у процесах сприйняття образів.  

     2.   Вчення І.П.Павлова про аналізатори

   І. П. Павлов (1909) запропонував назвати сенсорні системи організму аналізаторами      Вчення про аналізатори І.П. Павлов створював на основі єдності центру та периферії. Аналізатор він розглядав як єдину складну й організовану динамічну систему, до якої входять рецепторний апарат (периферійний відділ аналізатора), аферентні нейрони і провідні шляхи (провідниковий відділ) та ділянки кори півкуль великого мозку (центральний кінець аналізатора).

    3.Властивості та функції сенсорних систем    Подразники, тобто ті фактори, які діють на біологічний об’єкт – клітину, тканину, або орган поділяють за двома ознаками: силою дії і видом сили природи. Будь-який подразник малої сили не викликає збудження. Воно з’являється тільки тоді, коли ця сила досягає певної величини порогу, за яким починає розвиватись біологічна реакція.   Тому введено поняття поріг сили(поріг чутливості) – найменша сила подразника, яка викликає збудження. Сила подразника, що буде вища порогу називається надпороговою. При дії надпорогової сили у деяких тканинах збільшується величина біологічної реакції.  Чим більша сила подразника, тим більша величина збудження.  При дальшому збільшенні сили подразника біологічна реакція не зростає, тому що біологічна система досягла межі своїх функціональних можливостей.

   Найменша сила подразника, при якій спостерігається найбільша біологічна реакція, буде оптимальною. При надто великій силі подразнення реакція може зменшуватись. Цю властивість називають адаптацією(виписати визначення)

  

    Отже:  (виписати)

Сенсорні системи забезпечують:
1. Сприйняття сигналів зовнішнього середовища та генерацію збудження.
2. Виявлення та розпізнавання сигналів.
3. Кодування сигналів, їх детектування та створення образу джерела подразнення.
4. Здійснення контролю поведінкових реакцій та діяльності внутрішніх органів.
5. Створення певного рівня активності головного мозку.
6. Формування свідомого відчуття та уявлення про подразнення.      Виявлення та первинне розрізнення сигналів забезпечується рецепторами, а детектування й упізнання сигналів — нейронами кори великих півкуль. Передачу, перетворення та кодування сигналів здійснюють нейрони всіх шарів сенсорних систем



                              Подумайте   
·   Чому літак, який «зловив» промені прожекторів, нерідко втрачає орієнтацію?·       Чому людина не відчуває пил?
·       Як розуміти слова Дідро: «Наші відчуття - це клавіші, по яких вдаряє навколишнє середовище»?

Немає коментарів:

Дописати коментар