неділя, 5 квітня 2020 р.

06.04. 6 клас.

Тема. Узагальнюючий урок з теми "Вищі спорові рослини. Голонасінні.

Мета. Узагальнити і систематизувати знання,підготуватись до темат.                   контролю знань.


 Сьогодні ми узагальнимо інформацію, яку вивчали протягом останніх уроків. А саме повторимо усе найважливіше про вищі спорові рослини та голонасінні.  Це дозволить нам якнайкраще підготуватися до тематичної атестації, яка відбудеться наступного уроку.

Вищі спорові рослини  Загальна характеристика вищих спорових рослинВищі спорові рослини, на відміну від нижчих, мають тіло, почленоване на органи, та тканинну будову. Органи розмноження у них багато­клітинні.Вважають, що життя з’явилось у воді, а перші рослини — водорості. Вони розвивались, урізноманітнювались. У прибережних мулистих частинах водойм, що часто пересихали, склалися умови для виходу рослин на суходіл. Перші рослини суходолу належать до відділу Риніофіти. Це вимерлі рослини, про них відомо дуже мало. Їх тіло складалося з підземної (ризоїди) та надземної частин. Розмножувались вони спорами. Виникли від зелених водоростей 400 млн років тому.Особливості розмноження і поширення вищих спорових рослинВищі спорові рослини (відділи Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні) мають чергування поколінь. Це означає, що в життєвому циклі чергуються особини нестатевого (спорофіт) та статевого (гаметофіт) поколінь. Статеві органи розвиваються на статевому поколінні. Чоловічі статеві органи — антеридії — утворення овальної форми, усередині яких розвиваються рухливі сперматозоїди (джгутикові чоловічі статеві клітини); жіночі статеві органи — архегонії, колбоподібної форми, у них розвивається нерухлива жіноча статева клітина — яйцеклітина. Для запліднення сперматозоїд повинен потрапити в зовнішнє середовище і запліднити яйцеклітину, що знаходиться всередині архегонію.Для переміщення сперматозоїда необхідна вода. Із заплідненої яйце-клітини утворюється зародок. Він проростає і перетворюється на дорослу особину нестатевого покоління (спорофіт), яка розмножується спорами, що утворюються на ній у спорангіях. Особини статевого і нестатевого покоління дуже відрізняються між собою за будовою.Розселяються мохи, плауни, хвощі та папороті за допомогою спор. Поширені вони в різних кліматичних зонах. Однак більшість мешкає на вологих ділянках суходолу, бо для статевого розмноження їм необхідна вода. Проте певні види цих рослин трапляються і в сухих борах, і навіть упустелях. Голонасінні. Загальна характеристика голонасінних. Середовище існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльність голонасіннихУсі насінні рослини, на відміну від спорових рослин, розмножуються насінням. Це дає їм певні переваги: спора — лише одна клітина; насінина — багатоклітинний утвір, містить зародок майбутньої рослини та запас поживних речовин, укрита шкіркою, яка захищає зародок від несприятливих впливів довкілля. У насінних рослин заплідненню передує запилення, перенесення пилкових зерен (утворів, де містяться чоловічі статеві клітини) до насінних зачатків (утворів, в яких містяться жіночі статеві клітини). Запилення здійснюється за допомогою вітру, тварин тощо. Статевий процес не залежить від наявності води.Виникли перші насінні рослини ще в середині девону (360 млн років тому), їх панування почалось значно пізніше, вірогідно, зі змінами клімату (збільшення посушливості та похолодання) вмезозої. Насінні рослини дуже різноманітні, але мають загальні риси будови: у них наявні корені, пагони та органи, що забезпечують їхнє розмноження насінням. До насінних рослин належать два відділи вищих рослин — Голонасінні та Покритонасінні.Голонасінні мають насінину, яка лежить на лусочках відкрито і захищена лише насінною шкіркою. На сьогодні голонасінних налічується понад 700 видів. Поява насіння, різноманітність життєвих форм (дерева, кущі), наявність продихів до­зволяють суттєво зменшити випаровування. Стовбури хвойних висотою звичайно 40–70 м, але можуть сягати 100 м і більше (наприклад, умамонтового дерева); потовщення стовбура відбувається за рахунок розростання деревини (діяльності камбію), основна частина клітин якої мертва. Такий стовбур краще протистоїть вітрам. У корі на деревині хвойних багато смоляних ходів (канальців), заповнених живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні з’являються краплі густої клейкої живиці, яка затягує рану.Розмноження голонасінних. Голонасінні — це виключно різноспорові рослини, статеві особини живуть на нестатевих і живляться за рахунок їх поживних речовин. Розглянемо, як відбувається розмноження у сосни. Насіння вона утворює на 12–15 році життя. Пилкові зерна та насінні зачатки формуються в шишках. Шишки — це вкорочені видозмінені пагони, у яких листки перетворилися на луски.Сосна — однодомна рослина, оскільки вона має чоловічі (з пиляками) та жіно­чі  насінними зачатками) шишки, розташовані на одній рослині. Молоді жіночі шишки червонуватого кольору, із лусками, що щільно прилягають одна до одної, розташовані на верхівках пагонів. На кожній лусці розміщені по два насіннєвих зачатки (а потім і насінини). Чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів, сіро-жовтого кольору. Кожна луска має два пиляки, в яких формуються пилкові зерна. Пилкові зерна вкриті двома оболонками; з двох боків оболонки нещільно прилягають одна до одної, утворюючи повітряні порожнини. Завдяки цьому пилок переноситься на великі відстані. Під час запилення пилкове зерно навесні потрапляє на насінні зачатки, луски шишки стуляються, шишка закривається, а пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Запліднення відбувається тільки наступного літа. До цього часу всередині насінних зачатків утворюються яйцеклітини в статевих органах, з’являється поживна тканина — ендосперм. Пилкова трубка сягає до яйцеклітини, по ній рухаються два безджгутикові спермії, один з яких запліднює яйцеклітину, інший— гине. Насінний зачаток перетворюється на насінину.Насінина складається із зародка, ендосперму і насінної шкірки, яка утворилася з покривів насіннєвого зачатку. Достигання насіння відбувається на третій рік після утворення шишок. На одній ітій самій рослині сосни можна бачити одночасно шишки різного віку. Насінина сосни схожа на насінину квіткових, тільки у неї ендосперм іншого походження — первинний, що утворився зі статевої материнської особини (заростка). Насіння сосни дуже витривале щодо умов довкілля: проростає навіть на скелях, витримує морози.

1.

Виберіть правильну відповідь .
1.   Статеве покоління переважає у циклі відтворення:
а) мохоподібних; б) папоротеподібних; в) хвощеподібних.
2.   До вищих спорових рослин належать:
а) мохоподібні; б) водорості; в) плауноподібні; г) хвощеподібні; ґ) папоротеподібні.
3.   Мохоподібні мають таку будову:а) корінь, стебло, листки; б) ризоїди, пластинчаста або листкостеблова будова; в) ризоїди, стебло, листки, квітка.
4.   В утворенні торфу беруть участь спресовані рештки:а) чоловічої папороті; б) хвоща польового; в) моху сфагнуму.
5.. У папоротей корені та пагони мають особини:
а) статевого покоління; б) нестатевого покоління.
6.   Спорангій — це:а) особина нестатевого покоління; б) особина статевого покоління; в) орган нестатевого розмноження рослин, в якому утворюються
спори.7.            Для вищих спорових рослин характерне чергування поколінь:
8.            а) гаметофіта і спорофіта; б) спор і гаметофіта; в) спор і спорофіта.
9.            Вищі спорові рослини мають статеві органи двох типів:
а) спорофіл і спорофіт; б) антеридій і архегоній; в) мікологія і мікориза;
9.   Мохи ростуть: а) на луках; б) на болотах; в) у водоймах; г) всі відповіді правильні.
10.  Вищі спорові рослини — це:а) вищі рослини, що розмножуються спорами; б) рослини, що розмножуються за допомогою насіння; в) рослини, що розмножуються за допомогою насіння з утворенням квітки.
Самоперевірка тесту,1—б, в; 2-а, в, г, г;  3—б; 4—в; 5-а; 6—в; 7-а; 8—6; 9—6; 10—а.

2.
1) Порівняйте особливості будови надземної частини різних відділів вищих спорових рослин. З'ясуйте основні ознаки подібності та
відмінності.2) Порівняйте особливості будови підземної частини різних відділів вищих спорових рослин. З'ясуйте основні ознаки подібності та
відмінності.
3) Розкрийте значення різних відділів вищих спорових рослин у природі та житті людини. Назвіть представників, які трапляються у вашій місцевості.

А. Робота з твердженнями «згодом не згоден» за завданням: прочитайте уважно твердження і визначте, з яким ви згодні, а з яким - ні.
1. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, - мешка
нці  суші.
2. Спори в них утворюються у спорангіях.
3. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, мають корінь, стебло й листки.
4. Розмножуються вони статевим і нестатевим способами.
5. Їхні статеві клітини - це спермії та яйцеклітини
6. Спори плаунів, хвощів і папоротей служать тільки для розмноження.
7. Запліднення у плаунів і хвощів відбувасться за участі водя, а в папоротей за участі вітру.
8. Заросток -це особина нестатевого покоління.
9. Кореневище папороті закріплюється в грунті за допомогою ризоїдів.
10. Хвощ польовий утворює два види пагонів: весняні й літн.
11. На верхівках літніх пагонів хвощів утворюються спороносні колоски.
12. У хвощів статеві клітини утворюються на різних заростках.
13. У папоротей із зиготи розвивається нестатеве покоління.
14. Папороті мають справжні корені.

Б.  Біологічних задачі.
1. На кореневищах хвоща польового утворюються маленькі бульбочки. Що в них накопичується? 

2. Рослини пристосувалися до життя в певних кліматичних умовах і на певних
грунтах. Деякі рослини навіть можуть підказати людині, на яких грунтах вони ростуть. Як ви вважаєте, про що свідчить присутність хвоща польового на луках?
3. У минулі століття деякі
види хвощів, наприклад хвощ зимуючий, використовували замість наждачного паперу - для полірування меблів і чищення металевого посуду. Які особливості будови хвоща дозволили застосовувати його із цією метою?

В
1. Назвіть представників голонасінних рослин.
2. Які особливості будови вегетативних органів мають голонасінні рослини порівняно із споровими?
3. Як голонасінні розмножуються?
4. Чим різняться чоловічі і жіночі шишки сосни?
5. Які особливості процесів запилення і запліднення у хвойних рослин?
6. Яку будову має насінина хвойних рослин?
7. Які вона має пристосування до розповсюдження?
   Голонасінні мають велике значення для підтримання газового складу повітря, крім того, їхня деревина є цінною сировиною для багатьох галузей промисловості, у тому числі й для виготовлення паперу. Яку роль у збереженні цих рослин можуть відіграти школярі, які користуються паперовими виробами: підручниками, зошитами, альбомами, блокнотами тощо?

Немає коментарів:

Дописати коментар